Anastasika
Вечность - это, наверно, так долго...
Украинский язык все-таки очень красивый) И почему-то для меня очень понятный. Наверное, он в крови)
И песни вот выходят чудесные. Хотя для меня Флер всегда чудесные. Мелодичная музыка и самые замечательные стихи - это для меня самое главное.

Ми посланці хмурної весни,
Палкі, сумні.
Не буде, я сподіваюсь, ні
Ще гірш мені.

Весна теж вміє похмурою бути,
Слютна, брудна.
Вона в своїй журбі розкута,
Обмежень нема.

Шалені мокрі птахи
Співають на проводах.
І божевільні такі
Стукоче ритми вода.

Навколо все оживає,
І повертаються сни.
Я свою душу звільняю
Серед хмурної весни.

Ти вже не гострий,
такий собі, вчорашній біль.
В повітрі танеш серед слабких,
Повільних хвиль.

Шепоче радіоприймач
Тихенько мені.
Невдовзі прийдуть приємні й гарячі
Сонячні дні.

Шалені мокрі птахи
Співають на проводах.
І божевільні такі
Стукоче ритми вода.

Навколо все оживає,
І повертаються сни.
Я свою душу звільняю
Серед хмурної весни.

Весна похмура такого болю
Мені завдала
Тепер я вдячна за кожен промінь,
За краплі тепла.

Не забруднила душі,
не зрадила серце своє.
І не втікла і не соромилась
того, ким я є.

Шалені мокрі птахи
Співають на проводах.
І божевільні такі
Стукоче ритми вода.

Навколо все оживає,
І повертаються сни.
Я свою душу звільняю
Серед хмурної весни.

Серед хмурної весни...

Серед хмурної весни...

Серед хмурної весни...